Дорогі полтавці!

 26 квітня 1986 року страшна техногенна катастрофа, спричинена вибухом на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС, за лічені хвилини перетворила частину квітучого українського Полісся на зону відчуження.

Чорнобиль – це незагойна рана України. Розвиток нашої держави, становлення її незалежності тісно пов’язані з боротьбою з наслідками Чорнобильської катастрофи, з долями мільйонів українців, які від неї постраждали.

Ми в неоплатному боргу перед героями-ліквідаторами, які мінімізували наслідки атомного демона для теперішніх і прийдешніх поколінь.

Із нестихаючим болем у серцях схиляємо голови перед світлою пам’яттю тих, хто пішов у вічність, приборкуючи «мирний атом».

Нехай чорнобильські дзвони озвуться в наших душах милосердям і жалем. Єднаймося у нашій спільній пам’яті, у добрих помислах та справах, щоб на долю людства більше не випало таких жахливих катастроф.