

Міністерство культури, молоді та спорту запускає новий інструмент комунікації зі стейкхолдерами – Policy-creator.
Це та форма спілкування, через яку будь-яка зацікавлена в розвитку креативних індустрій сторона може подати свої пропозиції, рекомендації, ідеї щодо способів державної підтримки, поділитися проблемами та потребами сектору.
Як пояснила заступниця міністра Ірина Подоляк: «Цей інструмент може служити містком між людиною-експертом з досвідом і багажем знань, яка хоче і могла б робити певні зміни в державі. Є багато фахівців, генерується велика кількість аналітичних звітів, рекомендацій, але ми, як Міністерство, не маємо форми враховувати і залучати цих фахівців. Тепер ми таку форму створили».
Форма вже доступна на сайті «Креативна Україна» на постійній основі. Інструмент створено без залучення коштів державного бюджету.
Працює так: інформація від стейкхолдерів обробляється, приймається до відома та врахування в роботі Директоратом креативних індустрій Міністерства. Отримані відповіді зберігаються у внутрішній базі Директорату: вони не є публічними, однак доступ до матеріалів може бути забезпечений decision-мейкерам Міністерства. В такий спосіб зацікавлені сторони долучаються до творення державної політики у сфері креативних індустрій. А Міністерство проводить свою політику шляхом діалогу з усіма причетними до галузі.
«Навіть стратегія, чи державна цільова програма, чи концепція реалізації державної політики - це сухі інструменти, які вимагають впорядкування. Хоча є багато цікавих живих ідей і нам важливо мати своєрідну «помпу», через яку ці ідеї заходять в Міністерство», - каже Ірина Подоляк.
Що це дасть стейкхолдерам?
- звернути увагу влади на больові точки сектору;
- запропонувати обґрунтовані, підтримані досвідом і фаховою експертизою інструменти державної підтримки креативних індустрій;
- вказати на вдалі іноземні практики вирішення аналогічних проблем;
- поділитися своїм баченням розвитку сфери;
- надати коментар щодо вже наявних або запланованих кроків влади щодо підтримки креативних індустрій.
Що це дасть державі:
- це новий принцип відкритості влади;
- діалог з усіма причетними до галузі;
- реалізація політики не шляхом «наказу з гори»;
- творення державної гуманітарної політики з урахуванням думок кожного, кого ця політика стосується.